Чи потрібно платити за наклейки на вітрині магазину як за рекламу?

У магазин прийшли інспектори з відділу реклами міського управління архітектури і зажадали дозвіл на рекламні наклейки на вікнах магазину. Чи повинен підприємець мати дозвіл на це? Які санкції передбачені за його відсутності?


Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності та порядок діяльності дозвільних органів в Україні встановлює спеціальний Закон України від 06.09.2005 р № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 2806). Статтею 4 Закону № 2806 визначено, що виключно закони встановлюють відносини, пов'язані з отриманням дозвільної документації.

Рекламну діяльність в країні регулює Закон України від 03.07.96 р № 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон № 270). Згідно ст. 1 Закону № 270 зовнішньої вважається реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Будівлею є наземна система будівельних конструкцій, які утворюють внутрішній простір, призначене для різних процесів з безпосередньою участю людини (житловий будинок, торговий корпус і т. П.).

Таким чином, розміщення рекламних наклейок шляхом нанесення їх на вікна магазину з зовнішньої сторони будівлі в трактуванні Закону № 270 однозначно вважається зовнішньою рекламою. Звичайно, за умови, що інформація на подібних наклейках буде саме рекламою відповідно до ст. 1 Закону № 270.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволу, що видається виконавчим органом місцевих рад (ст. 16 Закону № 270). Порядок видачі подібних дозволів встановлюють Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою КМУ від 29.12.2003 р № 2 067 (далі - Правила № 2 067).

Справляння плати за видачу даних дозволів не передбачено. Крім того, розміщення зовнішньої реклами необхідно узгодити з власником (орендодавцем) будівлі.

Вивіски або таблички з інформацією про найменування особи, знаки (торгові марки) для товарів і послуг, що належать цій особі, вид діяльності та ін., Розміщення як на зовнішній поверхні будинку, так і на внутрішніх поверхнях приміщення *, рекламою не вважаються і дозволу на розміщення не вимагають (п. 6 ст. 9 Закону № 270).

Можлива також ситуація, коли рекламні наклейки розміщуються на внутрішній стороні вікон, а рекламна інформація на них розташована таким чином, що споживач реклами може побачити її зовні або всередині магазину.

Якщо інформація, розміщена на наклейці, доступна тільки зсередини приміщення магазину, то така реклама в трактуванні ст. 1 Закону № 270 однозначно буде вважатися внутрішньої. На підставі ст. 17 Закону № 270 Розміщення реклами внутрішньої узгоджується з власником тільки (орендодавцем) Приміщення. (Положення про можливості розміщення внутрішньої реклами в будь-якому місці приміщення доцільно включити в текст договору оренди.)

При розміщенні ж рекламної інформації, зверненої назовні, на внутрішній поверхні вікон, виникає певна "рекламна колізія". З одного боку, дана реклама розміщується всередині приміщення. А в п. 2 Правил № 2067 регулюючому розміщення зовнішньої реклами, під місцем розташування зовнішнього рекламного засобу розуміється площа зовнішньої поверхні будинку, споруди і т. п. З іншого боку, розміщена на наклейках рекламна інформація буде доступна не тільки відвідувачам магазину, але і споживачам реклами, які перебувають за її межами.

Згідно із Законом № 270 визначальним (і єдиним) ознакою для віднесення реклами до зовнішньої або внутрішньої є місце розміщення рекламної інформації - всередині будівлі або зовні, а не її спрямованість. Тому вважаємо, що розміщені на внутрішній поверхні вікон рекламні наклейки зовнішньою рекламою вважатися не можуть і дозвіл на їх розміщення від місцевих рад отримувати немає необхідності.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлює ст. 27 Закону № 270. Контролюючим органом у даній сфері є Державна інспекція з питань захисту прав споживачів. Крім того, контроль за дотриманням законодавства про рекламу на підставі ст. 26 Закону № 270 (у зоні Своєю: ТОВ) здійснюють ТАКОЖ Органи Антимонопольного комітету України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Міністерство фінансів Відділ України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Представники органів державної влади, що не входять до вищезазначеного переліку, не мають права контролювати дотримання господарюючим суб'єктом законодавства про рекламу. Однак вони мають право повідомити до контролюючого органу про порушення суб'єктом господарювання рекламного законодавства, що може послужити причиною позапланової перевірки конкретного порушення.

У разі розташування рекламних наклейок зовні вікон підприємець буде вважатися розповсюджувачем реклами та за порушення встановленого порядку її розміщення (без відповідного дозволу уповноваженого органу) понесе фінансову відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. За повторне порушення протягом року штраф накладається у подвійному розмірі.

При неможливості встановлення вартості розміщеної реклами штраф може скласти 5100 грн. Рішення контролюючого органу про накладення штрафу може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративна відповідальність за дане порушення законодавством не передбачена.
Візитки, і як правильно ними користуватися тут.
Для чого і кому потрібні рекламні статті? читати.